Старіння очей - причина багатьох проблем зі здоров'ям

Автор: ЛОРІ ТАРКАН

Опубліковано: 20 лютого 2012 року

ГІПОТЕЗА
Глаз, що старіє, відфільтровує синє світло, що впливає на циркадний ритм і здоров'я літніх людей.

ДОСЛІДНИКИ

Д-р Мартін Мейнстер та д-р Патрісія Тернер, Медична школа Канзаського університету.

Десятиліттями вчені шукали причини вікових недуг, таких як втрата пам'яті, уповільнення реакцій, безсоння і навіть депресія. Вони скрупульозно перевіряли такі версії, як високий рівень холестерину, ожиріння, хвороби серця і малорухливий спосіб життя.

У цьому зв'язку дуже цікаві результати сучасних досліджень, які підтверджують практично невизнану версію про те, що винне в цьому старіння очей.

Дослідники перевіряли припущення про те, що поступове пожовтіння кришталика і звуження зіниці з віком порушують циркадний ритм, вносячи свою лепту в різні проблеми зі здоров'ям. По мірі того як очі старіють, все менше сонячного світла, проникаючи крізь кришталик, досягає ключових клітин сітківки, які регулюють циркадний ритм організму - його «біологічні годинники».

«Ми впевнені в серйозному впливі цього фактора, і це тільки початок визнання проблеми», - говорить д-р Патрісія Тернер, офтальмолог з Лівуда, штат Канзас, яка зі своїм чоловіком доктором Мартіном Мейнстером, професором офтальмології Медичної школи Канзаського університету, докладно описала вплив старіння очей на здоров'я.

Циркадні ритми - це циклічні гормональні та фізіологічні процеси, які вранці «налаштовують» організм на рішення денних завдань, а вночі «гальмують» його, дозволяючи відпочити й відновитися. Функціонування цих біологічних годин залежить від світла, і в ході досліджень було виявлено, що люди, чиї циркадні ритми не синхронізовані, - наприклад, ті, хто працює позмінно, - схильні до вищого ризику деяких хвороб, у тому числі безсоння, захворювання серця і рак.

«Еволюція створила цей прекрасний механізм хронометрування, але годинник не є абсолютно ідеальним, його потрібно заводити кожен день», - стверджує д-р Девід Берсон, чия лабораторія в Браунівському університеті вивчає зв'язок очей з мозком.

Так звані фоторецепторні клітини сітківки поглинають світло і передають інформацію частині мозку, яку називають супрахіазмальним ядром (СХЯ), що управляє «біологічним годинником» організму. СХЯ синхронізує організм із середовищем, викликаючи викид гормонів - мелатоніну ввечері та кортизолу вранці.

Вважається, що мелатонін виконує ряд функцій, що поліпшують стан здоров'я, а дослідження показали, що люди з низькою секрецією мелатоніну - ознака дисфункції СХЯ - більш схильні до багатьох хвороб, включаючи рак, різні види діабету та серцеві захворювання.

Аж до 2002 року роль очей в синхронізації циркадного ритму не була ясна. Завжди вважалося, що фоторецептори ока - це тільки відомі палички і колбочки, які забезпечують чіткість зору. Але команда д-ра Берсона виявила, що клітини внутрішніх шарів сітківки, які називають гангліонарними клітинами сітківки, також мають фоторецептори і що саме ці клітини мають більш тісний зв'язок з мозком.

З'ясувалося, що ці живі клітини особливо сприйнятливі до синьої частини світлового спектра. Крім інших висновків це відкриття породило питання про нашу піддатливість до впливу енергозберігаючих ламп та електронних пристроїв, які значною мірою випромінюють блакитне світло.

Але синє світло є також тією частиною спектра, яка фільтрується старіючим кришталиком ока. У дослідженні, опублікованому в «Британському офтальмологічному журналі» (The British Journal of Ophthalmology), д-р Мейнстер і д-р Тернер виявили, що до 45 років фоторецептори середньостатистичного дорослої людини отримують всього 50 відсотків світла, необхідного для повноцінної стимуляції «біологічного годинника». До 55 років цей показник падає до 37 відсотків, а до 75 - вже до 17 відсотків.

«Все, що якось негативно впливає на інтенсивність світла або довжину хвилі, може мати серйозні наслідки для синхронізації циркадних ритмів і впливати на всі типи фізіологічних процесів», - повідомляє д-р Берсон.

Деякі дослідження, в основному в європейських країнах, показали, що цей взаємозв'язок існує не тільки в теорії. В одному дослідженні, опублікованому в журналі «Експериментальна геронтологія» (Experimental Gerontology), порівнювали швидкість придушення мелатоніну яскравим світлом у жінок у віці 20 і 50 років. Та кількість синього світла, яке істотно пригнічувало мелатонін у більш молодих жінок, абсолютно ніяк не впливало на мелатонін у жінок більш зрілого віку. «Це показало нам, що одна і та ж кількість світла, яка змушує більш молодих людей прокидатися вранці, відчувати себе бадьорими, забезпечує їм кращу пам'ять і настрій, зовсім не значима для людей більш зрілих», - розповідає д-р Тернер.

В результаті іншого дослідження, опублікованого в «Журналі біологічних ритмів» (The Journal of Biological Rhythms), з'ясувалося, що вплив синього світла на більш молодих людей підвищує їх уважність, знижує сонливість і покращує настрій, тоді як старше покоління такого впливу не відчуває .

Шведські дослідники вивчали пацієнтів, яким була зроблена хірургічна операція з видалення катаракти - заміна власного помутнілого кришталика на прозорий штучний. Було виявлено, що кількість випадків безсоння і денної сонливості істотно скоротилося. Інше дослідження показало кращий час реакції після операції з видалення катаракти.

«Ми впевнені, з часом буде доведено, що операція з видалення катаракти приводить до підвищення рівня мелатоніну і що після цього знижується вірогідність розвитку раку або серцевих захворювань», - вважає д-р Тернер.

Тому д-р Мейнстер і д-р Тернер ставлять під сумнів існуючу практику хірургічних операцій з видалення катаракти. У світі близько третини штучних кристаликів, що імплантуються, - це ті, які блокують синє світло і призначені для скорочення ризику дегенерації жовтої плями шляхом обмеження впливу потенційно шкідливого світла.

Однак немає вагомих доказів того, що люди, які перенесли операцію з видалення катаракти, піддаються більшому ризику дегенерації жовтої плями. А деякі фахівці говорять, що вони отримують все більше підтверджень потреби організму в синьому світлі.

«Ви завжди можете надіти сонцезахисні окуляри при яскравому світлі, якщо вам некомфортно. Ви можете зняти сонцезахисні окуляри, щоб ваші «біологічні годинники» повноцінно функціонували. Але ви не можете прибрати фільтри, якщо вони імплантовані в ваші очі», - пояснює д-р Мейнстер.

На думку д-ра Мейнстера і д-ра Тернера, через ці зміни у фільтрації світла людям з віком слід більше знаходитися на яскравому сонці або при яскравому освітленні в кімнаті, якщо немає можливості вийти на вулицю. Більш літні люди особливо схильні до ризику, адже вони проводять в приміщенні дуже багато часу.

«У сучасному суспільстві велику частину часу ми проводимо в контрольованому середовищі із штучним освітленням, яке в 1000-10 000 разів слабкіше сонячного світла і відноситься до неправильної частини спектра», - говорить д-р Тернер.

У своїх офісах д-р Мейнстер і д-р Тернер встановили світлові люки й додаткові флюоресцентні лампи, щоб компенсувати старіння очей.

Версія даної статті вийшла в друк 21 лютого 2012 на сторінці D5 нью-йоркського видання під заголовком «Старіння очей - причина багатьох проблем зі здоров'ям» (Aging of Eyes Is Blamed for Range of Health Woes).